середа, 29 березня 2017 рокуmagyar nyelvRSS

Секешфегервар втретє святкував День національних меншин

28.06.2009, Надія Музичук.

28 червня Секешфегервар втретє святкував День національних меншин. За вже встановленою традицією урочистості відбувалися в історичному центрі давньої королівської столиці Угорщини. Площа Ратушна й прилеглі до неї чепурні архаїчні вулички з кам’яною бруківкою, унікальними пам’ятниками та стародавніми будівлями, серед яких багато соборів і церков, привітно зустрічала учасників свята та численних гостей міста. Напередодні тут вже проходив фестиваль вина, а 27 червня в рамках святкових подій у місті навіть відкрили ще одну родзинку, вже сучасну, – красивий квітковий годинник, подібний знаменитому женевському. 
Серед верениці гостинних павільйонів та шатрів були і два українські, гарно прибрані вишитими та тканими рушниками, українськими національними костюмами, картинами, петриківським розписом і нашим блакитно-жовтим прапором. На одному із столів – друковані видання Товариства української культури в Угорщині – журнали «Громада» та книги, на іншому – різноманітне українське печиво та рецепти до нього. До речі, цього року його виготовляли за українськими рецептами секешфегерварські кондитери. І треба відзначити, що з такою роботою вони справилися на «відмінно». Але, звичайно, велика заслуга в гарній підготовці до свята належить голові українського самоврядування міста Юлії Матяш, її наполегливості та вболіванні за справу, а також активістам української меншини Олександрі Немет, Анатолію Невзгледенко і його дружині Агі, Юлії Матяш (молодшій) й багатьом іншим. Самоврядуванню виповнюється три роки і вже втретє воно успішно приймає участь в такого роду заходах, ознайомлюючи угорців та гостей з інших країн з українською культурою та національними традиціями. Їх увагу особливо привертала традиційна виставка-продаж українських сувенірів, ікон, намиста та інших декоративних виробів, виготовлених родиною Музичук з Будапешта, які представляли свої роботи в національних вишитих сорочках. Люди цікавились виробами, залюбки смакували печиво, пригощалися українськими цукерками. Оглянув нашу виставку і мер міста Тихомир Варвашовський разом з відповідальним посадовцем мерії Саболчем Андялом та іншими представниками. 
Новинкою від українців цього року було проведення гри-тесту «Наш сусід – Україна». Серед відвідувачів нашої гостини знайшлося більше 30 бажаючих відповісти на запитання тесту. За певну кількість правильних відповідей вони отримували в нагороду українську літературу з перекладом на угорську мову та сувеніри. Приємно вразило те, що люди обізнані в багатьох питаннях з області географії, культури, традицій, а коли помилялися, то з цікавістю дізнавалися про те, чого не знали. 
Концертна програма розпочалася о 15 годині на встановленій великій сцені. З привітанням до національних меншин виступив мер міста Тихомир Варвашовський. Далі під звуки оркестру перед сценою на площі по черзі урочисто вийшли  представники всіх дев’яти національних меншин міста з надувними кульками за кольором своїх національних прапорів. Наша молода пара виділялась яскравим національним одягом. Ставши в коло, учасники дійства разом з мером, який тримав в руках червоно-сині кульки, запустили їх в небеса. Символічно, що й полетіли вони вгору, тримаючись купи, так як і живуть однією дружною сім’єю представники різних національностей у цьому прекрасному місті.
Підтримати українську меншину Секешфехервара приїхала Голова ЕКУ та Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні, яка, піклуючись про престиж української громади, допомогла організувати українську частину концертної програми на належному мистецькому рівні. Серед гостей також були представники українських самоврядувань VIII, ІХ районів Будапешта та міста  Варпалота.
Радісно сприйняли глядачі запальні українські танці «Гуцулка», «Омелько», «Гопак» у виконанні молодіжного ансамблю «Веселка» Товариства української культури в Угорщині під керівництвом хореографа Івана Пастеляка. Віртуозну гру на гітарі показав Ференц Бернат. Співачка Анна Ляхович виконала декілька українських народних пісень. Дух єдності, радості, свята, культурного взаємозбагачення надовго збережеться в пам’яті жителів та гостей міста.