четверг, 23 березня 2017 рокуmagyar nyelvRSS

Українське багатоголосся у Ваці

03.10.2009, Христина Шікк.

Вже вдруге за останні роки мешканці Ваца зустрілися з відомим мистецьким колективом з України – Закарпатським народним хором. У його складі також виступає окрема група фольклорних танцюристів. Гості з Ужгорода приїхали до нас на міжнародний фестиваль, приурочений до Дня людей похилого віку, давши концерт на головній площі Ваца 3 жовтня.
Понад 1000 глядачів зустріли їх бурхливими оплесками на центральному майдані міста,  а відтак – і на концерті у місцевому Будинку культури, де зібралося щонайменше до 600 гостей. До речі, всі квитки на цю програму були розкуплені за місяць до великого концерту.
І ось 3 жовтня перед початком виступу до присутніх з привітаннями звернулися мер Ваца др. Янош Бот, голова місцевого українського самоврядування Христина Шікк а також керівник Центрального органу самоврядування українців в Угорщині та голова Президії Європейського Конґресу українців Ярослава Хортяні. Вони побажали гостям – і не в останню чергу глядачам похилого віку – доброго здоров’я і довголіття.
Концертні номери загалом підготувало 50 митців із Закарпаття. Виступали вони у народних костюмах, дуже гарно виглядали у наших національних строях жінки і дівчата. Все це у поєднанні з виконавським мистецтвом справило велике враження на вацівську публіку, яка вміє належно оцінити майстерність артистів, позаяк тут дуже часто відбуваються різні міжнародні концерти і фестивалі.
Дуже запалив глядачів народний угорський танець «Лампаш». Закарпатських танцюристів два рази викликали на «біс». А коли на завершення виступів закарпатців на сцені станцювали український гопак, оплескам не було кінця-краю. Три рази довелося його повторювати на прохання публіки, і кожного разу угорці дивилися на гопак ніби заново. Такій вправності і молодечому ентузіазму а, головне, фізичній витримці (бо елементи танцю досить складні і важкі для непідготовленої людини) танцюристів можна було тільки позаздрити. Це було справжне свято українського танцю і нашої національної культури. Вже не треба було нікого переконувати в тому, що українці справді вміють плекати свої народні шедеври і ділитися ними з іншими народами.
Півтори години тривав цей концерт, а здалося, ніби пролетів цей час під єдиний кліп ока. Вже й не злічити, скільки разів із залу лунали захоплені вигуки «молодці!» та «браво!» і гриміли гучні овації оплесків. Це було справжньою нагородою для закарпатських митців. Зі словами подяки до присутніх звернулася потім керівник Закарпатського народного хору Наталія Петій-Потапчук, віддавши належне глядачам за їхній щирий і гарячий прийом. Вона висловила сподівання, що такі зустрічі з вацівцями відбуватимуться частіше.
А до мене ще довго підходили люди – знайомі і незнайомі, щоб подякувати українському самоврядуванню Ваца за такий чудовий концерт, який надовго запам’ятається їм. Адже для них це було справжнє родинне свято з танцями, піснями, живою народною музикою і щирою віддачею митців, бо ж перед людьми  не пофальшуєш, вони одразу відчують нещирість і штучність гри артиста, якщо він не готовий жертвувати заради глядача своєю душевною теплотою любов’ю. 
А затим була святкова вечеря у ресторані «Камінна брама», власником якого є наш земляк зі славного закарпатського міста Хуста, колишньої столиці Карпатської України. Незважаючи на втому, наші гості ще довго веселили нас народним співом на велику втіху присутніх і обслуговуючого персоналу.