вівторок, 26 вересня 2017 рокуmagyar nyelvRSS

Громадянсько-культурнa акція "Українці світу - єднаймося!"

15.09.2002, Юрко Кравченко.

"На Синевир трембіти кличуть" 

 Отримавши запрошення з державної адміністрації Закарпатської області відвідати Міжнародний фестиваль культури і мистецтв України та українського зарубіжжя "Форум у Центрі Європи", ми з Ярославою довго вагалися, їхать чи ні. Незабаром вибори, своя робота, та й невідомо що буде і як буде. Та другий вагомий аргумент був той, що українці Угорщини на рівні Державного самоврядування ще ніколи не були представленні в Закарпатті. Тож вирішили – їдемо. 

Після проїзду державного кордону на якому Ярослава навчіла українських прикордонників державної мови, в Чопі на вокзалі нас зустріла гарна, привітна жінка, яка буде супроводжувать нас в цій подорожі. Буде нашим “ангелом-хранителем”.

Це головний спеціаліст відділу у справах національностей та міграції Закарпатської обласної держадміністрації Юдіта Євчак. 

Другого дня з ранку ми познайомились з ще одним нашим “ангелом-хранителем” паном Юрієм Герцогом заступником начальника управління освіти Закарпатської обласної держадміністрації. 

 Так ми всі разом виїхали з Ужгороду до Міжгір”я, де й відбудеться це свято українства.

По дорозі до казкового краю під назвою Міжгір”я до нас приєдналися представники місцевих адміністрацій. 

 Тут нас вже чекав обід на природі біля гірського потоку. Це був початок чарівної подорожі до карпатського краю, до краю чудових людей – гуцулів. 

Тут нас взяв під свою опіку заступник голови Міжгірської районної держадміністрації, начальник відділу освіти, Михайло Косинець.

По обіді виїздим на місце, з якого починаєтся святкування. 

 Неподалік села Ділове Рахівського району біля умовного географічного знаку "Центр Європи" встановлено сцену лицевого частиною до площі при шосе.

Сцена святково прибрана, озвучена. По заду сцени емблема "Україна-Європа-Центр". 

 Тут нас чекала ще одна приємна несподіванка, нас зустрічає давній друг, колишній Посол України в Угорщин, а тепер депутат Верховної Ради України Орест Дмитрович Климпуш!

До 9 год. ЗО хв. на площу біля знаку "Центр Європи" прибули представники міст і районів області, гості, художні колективи.

По гучномовцю звучить класична музика українських композиторів.

10.00 год. 

Музика стихає. 

На сцену піднялися: голова Закарпатської обласної державної адміністрації Г.Г. Москаль, голова Закарпатської обласної ради М.ГАндрусь, голова Рахівської районної державної адміністрації М.О.Даскалюк, голова Рахівської районної ради М.М.Беркела, президент Державного Самоврядування Українців Угорщини Ярослава Хортяні та голова Союзу русинІв-українців Словацької Республіки Іван Лаба.

Після закінчення виступів хазяїв та гостей фестивалю О.М. Даскалюк оголосив урочисту частину акції закритою.

Прозвучали Гімни України та Європи.

На сцену вийшов камерний хор “Кантус” управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Художній керівник – заслуженний артист України Еміл Сокач.

Концерт класичної музики закінчився піснею "Молитва за Україну" в обр. М.Лисенка у виконанні камерного хору "Кантус" та духовного хору Рахівської греко-католицької церкви. 

Після закінчення громадянсько-мистецької акції "Українці світу - єднайтеся" її учасники вибули до міста Рахова, де з 12-ої до 15-ої години беруть участь у святкуванні 555-ої річниці райцентру і ІІІ-му районному фестивалі-ярмарці "Гуцульська бринза".

 Подальші події розвивалися на головній площі міста Рахова.

Після привітальних слів та нагородження місцевих достойників по головній вулиці міста Рахова пройшли представники сіл району. В гуцульських строях, попереду йшли трембітарі, вершники на вертких гуцульських конях, представники духовенства та молодіжна організація “Пласт”. 

Воістину це було свято українства, людей, які незважаючи на незгоди сьогодення зберігають свої традиції, свою мову та любов до рідної землі.

На Синевирське озеро зібралися гості, туристи, учасники художніх колективів, жителі навколишніх сіл.

На підйомі перед озером уздовж дороги кожне село Міжгірського району розгорнуло виставку кулінарних виробів, народних умільців. Грають троїсті музики, представники сіл пригощають гостей які підніймаються до озера Синевир.Керівників облдерадміністріції, обласної ради і найповажніших гостей дівчата в національних костюмах стрічають хлібом-сіллю. 

 Тут нас під свою опіку взяв пан Орест Климпуш. Це його край, його земля де він всіх знає й всі його знають. Бачили як люблять Ореста Дмитровича його земляки, тільки й чути слова привітання та подяки за допомогу:

- Дякуємо що допомогли нам.

- Дякуємо що допомогли синові.

- Дякуємо що допомогли дочці

І так на кожному кроці, зупиняли, вітали, дякували. І тож не протокол, тож прості селяни, гуцули, а вони до фальші не звикли, що говорять то від йде душі. В тому ми й самі мали можливість переконатися.

За сценаріюєм фестивалю на Синевирскому озері був запланований гала-концерт та нажаль “не так сталося, як гадалося”, пішов рясний осінній дождь.

Так що гала-концерт було перенесено в рахівський Будинок Культури. 

 Тут ми мали можливість познайомитись з видатним співаком, правдивим українцем і чудовою людиною паном Василем Зінкевичем. 

У приватній бесіді з Ярославою пан Василь пообіцяв приїхати в Будапешт з концертом! Було б дуже радісно щоб в Угорщині почули б цього неперевершенного майстра української естради.

Під час виступу Василя Зінкевича весь зал як одна душа з завмиранням серця слухав чарівні українські пісні, які лились мовби з з дзвінкого гірського потоку та життедайною силою вливались в людські душі. У багатьох в очах стояли сльози. 

Ще в концерті взяли участь такі майстри української пісні як заслужений артист України Степан Гіга та Заслужений Закарпатський народний хор.

Після концерту, розпрощавшись з гостинним Міжгір”ям виїхали до Хусту. 

 В Хусті мали нагоду познайомиться з паном Богданом Диленком директором хустської спецшколи – інтернату для дітей зі зниженним слухом.

Перебуваючи в цьому закладі, ми бачили ту турботу і любов до дітей які простежувались в усіх куточках інтернату. Чистенькі, світлі приміщення, дитячі малюнки, квіти. З усього видно дбайливу руку господаря – Богдана Вікторовича.

Виховання дітей є важлива й нелегка справа для будь-якого суспільства, а виховування дітей які мають проблеми зі слухом, причому так щоб вони стали повноцінними членами суспільства це ще тяжче діло.

 Тож хай Вам дасть Бог, пане Богодане, сили й наснаги в цій нелегкій справі.

На другий день після круглого столу в якому брали участь представники української діаспори та місцевої влади, ми вирушили додому в Угорщину. 

Було і радісно і сумно від”їжати з України, з Закарпаття . Та залишився в нас спомин про чудових людей з якими дав Бог зустрітися в цьому чарівному краї, яким ми щиро вдячні за теплий і душевний прийом, за увагу, за щирість, за незабутні враження. 

Дякуємо вам пані Юдіто Євчак, пани Юрію Герцог, Михайле Косинець, Богдане Диленко і всім, всім гостинним гоподарям. 

До зустрічі!