вівторок, 26 вересня 2017 рокуmagyar nyelvRSS

Роковини революції та визвольної війни 1848-49 рр. в Угорщині

13.03.2015, автор.

Державне самоврядування українців Угорщини 13 березня організувало вечір з відзначення роковин Революції та визвольної війни 1848-49 рр. в Угорщині, який пройшов в Центрі української культури та документації. На початку вечора прозвучав короткий історичний екскурс у події Угорської революції та визвольної війни 1848-1849 років. Далі гості свята мали можливість послухати поетично-музичну композиція за віршами Шандора Петефі, в якій прозвучали, зокрема поезії «Nemzeti dal», «XIX. sz. Költőihez», «Szeptember végén», «Európa újra csendes» у виконанні актора Гараї Роберта, та переклади поезій Петефі на українську мову «Національна пісня», «Війна приснилася мені», «В кінці вересня», «З далини», «Патріотична пісня» у виконанні художнього керівника українського національного театру в Угорщині Олександри Корманьош. Музичну частину вечора забезпечували співак Роман Меденці та гітарист Ференц Бернат, у виконанні яких прозвучали угорські патріотичні пісні «Kossuth Lajos azt üzente», «Kossuth Lajos táborában», «Magyar Honi virágok», «Fel, fel vitézek a csatára» та «A jó lovas katonája».

Шандор Петефі

ПАТРІОТИЧНА ПІСНЯ

Я серцем і душею твій,

Мій рідний краю!

Лише тобі належу я,

Тебе кохаю!

Моя душа - величний храм.

Та коли треба,

Віддам і душу я свою

Заради тебе,

О тепла кров з грудей моїх,

На землю бризни

Заради вічного життя

Й добра вітчизни!

Ні, я нікому не скажу

І не одкрию,

Що лиш з тобою я з'єднав

Свою надію.

Таємно по твоїх слідах

Я йти не кину,-

Не так, як тінь, що з нами йде

Лиш в світлу днину.

Тебе і вдень я і вночі

Не залишаю,-

Я в тьмі потрібніший тобі,

Мій рідний краю!

Я до синів твоїх іду,

Щоб в мить єднання

Молитись за твоє ясне,

Нове світання!

До дна, до дна своє вино

Я випиваю...

Воно гірке від сліз моїх,

Мій рідний краю!

НАЦІОНАЛЬНА ПІСНЯ

Встань, мадьяр, на клич вітчизни!

Встань, часи настали грізні!

Вирішиться в смертнім полі

Жить нам вільно чи в неволі?

Клянемося перед богом

I людьми,

Що рабами більш не будем

Жити ми!

Досить нам уже терпіти!

Вільних прадідів ми діти!

Дихати на повні груди

Мусимо, як вільні люди.

Клянемося перед богом

I людьми.

Що рабами більш не будем

Жити ми!

Той нікчема і ганеба,

Хто не вмре, коли це треба,

Хто не здійме в битві зброї

Для вітчизни дорогої!

Клямемося перед богом

І людьми,

Що рабами більш не будем

Жити ми!

Шабля в золоті іскриться

Ліпше, ніж кайданів криця!

В дружбі з шаблею старою

Рвіть кайдани - і до бою!

Клянемося перед богом

І людьми,

Що рабами більш не будем

Жити ми!

Знов засяє, як в заграві,

Рід наш давній в давній славі,

Змиєм кров'ю, як герої,

З себе знак ганьби старої!

Клянемося перед богом

I людьми,

Що рабами більш не будем

Жити ми!

В сяйві волі, повні сили,

Прийдуть на оці могили

Наші внуки, вільні люди,

Нас з любов'ю пом'янути.

Клянемося перед богом

I людьми,

Що рабами більш не будем

Жити ми!

Переклад Леоніда Первомайського