понеділок, 20 листопада 2017 рокуmagyar nyelvRSS

Незагойна рана Чорнобиля

28.04.2010, Василь Плоскіна.

В Центрі української культури та документації в Будапешті греко-католицький священик о.Ласло Пушкаш відслужив у присутності членів української громади в Угорщині та дипломатів України панахиду за жертвами Чорнобильської катастрофи, яка сталася 26 квітні 1986 року.

Голова ДОСУУ й ТУКУ п. Я.Хортяні говорила на вечорі, присвяченому 24-й річниці цієї трагедії, про тяжкі страждання, що випали на долю українського народу упродовж ХХ століття – революції, голодомори, більшовицька тиранія, війни і техногенні катастрофи... Вона подякувала присутнім за те, що вони прийшли вшанувати пам’ять жертв Чорнобиля.

Відтак слово взяв учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії Посол України в Угорщині Дмитро Ткач. Він зазначив, що 26 квітня є особливою датою не лише для України, й а для багатьох країн світу. Щороку в цей день поминають людей, які ціною свого здоров’я і навіть життя врятували планету від загибелі, сказав пан Посол. Він нагадав, що на четвертому блоці Чорнобильської АЕС за наказом вищого політично-військового керівництва СРСР проводили таємні військові експерименти з метою виробництва важкої води для виготовлення зброї масового знищення. Коли на АЕС вибухнула пожежа, виникла загроза вибуху ядерного вулкану величезної потужності. Руйнівна сила такого вибуху могла бути фатальною для всього живого на планеті, сказав Дмитро Ткач. Цього не допустили бригади шахтарів з Донбасу, вони прорили тунель під четвертий блок станції, протягнули туди труби великого діатметра і відкачали важку воду з небезпечного резервуару. Всі ці шахтарі, нагадав пан Посол, отримали смертельні дози опромінення і ціною власного життя врятували світ від кастрофи. Дуже багато рядових ліквідаторів відали своє життя заради нейтралізації згубного впливу радіації, чимало військових, вчених, цивільних отримали важкі хвороби, що призвели в подальшому до фізичного каліцтва. Довкола міста Прип’ять та самої АЕС зробили 30-кілометрову Чорнобильську зону відчуження. За оцінками вчених, ця земля стане придатною для життя людини не раніше ніж через чверть мільйона років...

Присутні мали можливість ознайомитися з виставкою фоторобіт Ігоря Костіна «Чорнобиль: сповідь репортера». А показ документальної кінострічки «Звичайний Чорнобиль» розгорнув перед глядачами печальну хроніку подій майже 30-літньої давності.