вівторок, 26 вересня 2017 рокуmagyar nyelvRSS

День Героїв Небесної Сотні

19.02.2016, автор.

Video:

19 лютого Державне самоврядування українців Угорщини провело пам’ятний захід з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні. На його початку до присутніх з промовами звернулися представник українців в Парламенті Угорщини, перший заступник президента Світового конгресу українців, голова Європейського конгресу українців та голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні та Тимчасовий Повірений у справах України в Угорщині Михайло Юнгер.

Далі пройшла демонстрація документального фільму «3 дні в лютому. Події Революції Гідності 18-20 лютого у Києві», прологом до я кого прозвучав вірш у виконанні Дьонді Бірток «А сотню вже зустріли небеса…»:


А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров`ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін -

Спереду-сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий...

І рани їхні вже їм не болять

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло

Як крила Ангела злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…


Після фільму перед присутніми виступив координатор Громадської ради Майдану Василь Печко, який поділився своїми спогадами про події Революції гідності.

Подальша мистецька частина вечора розпочалася віршем «До сліз…»:


А я дзвонила, кажу :"Сину,

іди додому… бо там гинуть...."

А він: "Неправда... тут все мирно..."

Мені від того було дивно.....

І я його чекала... так чекала....

він вернеться… я вірила… я знала....

І він приїхав не колись… а нині....

виходжу я... дивлюсь...

моє дитя у домовині...

"як справи синку? ну кажи як справи?

чого мовчиш... не хочеш подивитися на маму?

відкрий же очі... вставай... ти хочеш так лежати?

втомився, певно... вирішив поспати...

Боже... я тебе укрию… ти ж такий холодний…

живіт запав… напевно, ще й голодний...

ходи, я вже на стіл накрила....

Ходи, тебе чекає вся родина."...

А люди кажуть, що здуріла...

що мертву так трясу дитину...

Та, що ті люди... що вони там знають...

Мій син - герой...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!!!


У виконанні у виконанні подружжя Андраша Зана (віолончель) та Уляни Зан (скрипка) прозвучав гімн Небесної сотні «Пливе кача» і «Арія» Баха, а також пісня Джамали «Чому квіти мають очі» у виконанні Дьорді Бірток.

На завершення вечора президент Державного самоврядування українців Угорщини Юрій Кравченко представив гостей з України – організаторів проекту "Діти за мир в усьому світі", які на зворотній дорозі з Сербії та Словенії, де проходили заходи в рамках проекту, завітали до Будапешту.

На пам’ятному вечорі Самоврядуванням українців Уйбуди була представлена виставка фотографій «Герої не вмирають», після огляду якої присутні вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні запалюванням символічних свічечок.


Для довідки.

«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 - лютому 2014 року

Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України Петра Порошенка № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».


Назва «Небесна Сотня»

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.


НЕБЕСНА СОТНЯ ВОЇНІВ МАЙДАНУ


Небесна сотня воїнів Христа

З мечем Архистратига Михаїла,

З молитвою за волю на устах

У вічність із Майдану відлетіла,

Небесна Сотня воїнів святих

І душу, й тіло склали за Свободу,

За розбрат нації взяли на себе гріх,

Освячені любов'ю до народу.

Їх імена у Небі голубім

Золотосяйним променем палають,

І над устами Гімн співають.

Вся України – Мати над Хрестом,

Їй серце меч прошив нестерпним болем,

У душу увірвався напролом,

Сльоза пече й пече кривавим морем.

Цвіт нації узято на приціл,

Все нових кілерів злочинець-кат шукає,

Щоб ми не чули крику породіль,

У зав'язі невинний цвіт вбиває.

О мій народе, мученик святий,

У вічності хвилиною мовчання

І Час, і Простір вмить перехрестив

У серці матері молитвою прощання.

Покров Небесний в зорях золотих,

І «Ще не вмерла...» над Майданом лине –

Молитвою сердець усіх святих

Творець Всевишній славить Україну.


ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. Ті, для кого "справедивість", "гідність", "свобода", "Україна" були не просто словами, а сенсом їх життя.

Історія України мала багато трагічних періодів. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

Так було і за княжої доби. Так було і за часів Козаччини. І за часів боротьби за незалежність 1917-1921 років.

І під час Другої світової. І на початку 1990-х.

Нині знову прийшов цей час - час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією.

На Майдані під час «Революції гідності» пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси.

Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.

Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...

Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя. І для нас є святим обов'язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили.

Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятись діти. Буде жити Україна.

Але віднині небесне воїнство поповнилось ще однією сотнею. Небесною сотнею.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!