У неділю 2 травня українська громада Угорщини відсвяткувала одне з найголовніших свят в культурі українського народу, яке символізує перемогу Ісуса Христа над смертю, адже він віддав своє життя за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід.
За усталеною традицією українська греко-католицька Великодня Божественна Літургія на парафії Покрови Богородиці УГКЦ в Будапешті пройшла у церкві св. Михаїла, що по вулиці Ваці. Літургію проводив отець Дам’ян в чудовому супроводі хору Новус, після чого відбулося освячення і благословення Великодніх страв. Захід пройшов за підтримки Товариства української культури в Угорщині та Товариства Нова Хвиля.
Українська православна Великодня Божественна Літургія пройшла у православному храмі св. Миколая у місті Сентеш. Службу Божу відправив отець Роман. Після завершення Святої літургії відбулося традиційне освячення великодніх кошиків – як у Сентеші, так пізніше і в Будапешті.
«Пасха», «Великдень», «Воскресіння Господнє» – усі ці найменування здавна використовуються нами для того, щоб сповістити про одне з найголовніших свят в культурі українського народу. Воно символізує перемогу Ісуса Христа над смертю, адже він віддав своє життя за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід.
Як написав у своєму Великодньому посланні Блаженніший Святослав, сьогодні серце веселиться, душа радується, ноги спішать до храму, руки піднімаються до Господа, гучний спів лунає з наших уст, бо днесь – празник над празниками і торжество торжеств: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!». Немов дим, який вітер розвіює, і немов віск, який зникає при вогні (пор. Пс. 67, 2-3), так сьогодні всі наші болі, турботи, сумніви і страхи розпливаються і втрачають силу над нами. «Цей день учинив Господь, радіймо і веселімся в ньому!»
У Пасхальному посланні Вселенського Патріарха Варфоломія йдеться, зокрема, про те, що все, у що ми віримо, все, що ми любимо, і все, на що ми сподіваємось, пов’язане з Пасхою, з якої все отримує свою яскравість, завдяки якій все тлумачиться і в якій все набуває свого справжнього значення. Воскресіння Христове – це відповідь Божественної любові на страждання та очікування людини, а також на «тугу» творіння, що стогне разом з нами. Христос – це «наша Пасха», «воскресіння всіх». Якщо падіння означало призупинення нашої подорожі до «божественної подоби», то у воскреслому Христі шлях до обожнення через благодать ще раз відкритий для «улюбленого Бога».