6 листопада 210 років тому народився Маркіян Шашкевич, іменем якого названа наша Перша українська бібліотека в Угорщині.
Маркіян Семенович Шашкевич (1811- 1843) – Апостол українського слова, зачинатель нової української історії в Галичині, письменник, поет, священник УГКЦ, речник відродження західноукраїнських земель, головний співтворець «Руської трійці» та центральний співець «Русалки Дністрової» – альманаху, який пробудив українську національну свідомість, людина, котра своїм надміру коротким життям показала нашу самобутність, єдинство, повернула нашу загублену душу.
Цікаві факти про Маркіяна Шашкевича:
Маркіян Шашкевич, як і більшість талановитих людей, прожив недовго – лише 31 рік
Маркіян Шашкевич писав під псевдонімом Руслан (Русла́н — чоловіче ім’я тюрксько-перського походження. У перекладі означає «лев»)
Маркіян Шашкевич та його син Володимир були вельми подібними один на одного. Образ головного з трійці створюють, послуговуючись світлиною Володимира, так як до нас не дійшло жодного автентичного портрету Маркіяна Шашкевича.
М.Шашкевич був вільним слухачем філософського відділу Львівського університету, паралельно навчаючись у Львівській духовній семінарії.
21 лютого 1831 року Шашкевича виключили з Львівської духовної семінарії за порушення семінарського режиму і «вільнодумство»
Повернувся на навчання в семінарію, де зустрів Вагилевича та Головацького.
Маркіян Шашкевич займався перекладами слов’янських творів: сербських народних пісень, віршів чеських і польських поетів, здійснив повний переклад “Слова о полку Ігоревім” – це був перший її переклад українською мовою, але до нас дійшов лише уривок – “Плач Ярославни”, датований 1833 роком і написаний гарною літературною мовою.
Шашкевич захищав українську абетку. 1836 року в Перемишлі вийшла його полемічна брошура польською мовою «Азбука і абецадло», цим самим давши відповідь на спроби української шляхти та клерикалів ввести в українській мові польський алфавіт.
Створив перший шкільний підручник українською на Галичині – “Читанка для діточок в народних школах руських”. І саме Шашкевич ввів таке знайоме й милозвучне слово в українську мову як “читанка”.
Книжка містила відомості для дітей про рідну землю, родину, село, місто, пори року, народні казки і поетичні мініатюри тощо.
14 жовтня 1836 року Маркіян Шашкевич, правлячи службу Божу у соборі св.Юра, проголосив проповідь рідною мовою.
До того часу казання в церкві промовляли латиною.
Сприяв виданню альманаха “Русалка Дністрова”
1837 року в Будапешті видали довгоочікуваний альманах “Русалка Дністрова”. Тоді, коли у Великій Україні була вже “Енеїда” Котляревського, два збірники пісень Максимовича, повісті Квітки-Основ’яненка та багато іншої літератури, на Галичині вийшла лише “Русалка Дністрова” – перша книжка народною мовою, українським алфавітом Перший тираж складав близько 1000 примірників, але тільки 200 “пішло у світ”, основну частину тиражу у Львові затримала цензура та була конфіскована. Уцілілі примірники стали доступними лише після революції 1848 року. “Русалка Дністрова” містить народні пісні, складання, переклади та “старину”.
Шашкевич вів альбом під назвою «Зоря», в який учасники його нелегального українського літературного гуртка вписували вірші, короткі вислови. Після того, як учасники гуртка надіслали до цензури збірку «Зоря», цей альбом міг погубити усіх його учасників разом із Шашкевичем.
Поезію Шашкевича переклали на понад 15 мов
Твір Шашкевича “Веснівка” й досі вражає своєю мелодійністю та артистичністю форми, де в образі “Квітки” втілена доля молодої галицької літератури. Вірш переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також – італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими.
Першим серед українців почав писати сонети
Особливе місце у літературному доробку Маріяна Шашкевича посідають “Псалми Русланові”, які є зразком поезії в прозі. Слово “Руслан” тут вживається як синонім до слова “русин”, тобто українець.
Першим почав писати про опришківський рух, казка “Олена” – поклала початок опришківській темі в українській літературі.
У нужді й нестатках від страшної хвороби, Шашкевич втратив зір та слух і помер у страшних муках увечері 7 червня 1843 року, маючи заледве 31 рік.
Пам’ять про “Будителя” національної свідомості почала зростати після смерті Шашкевича
У 1893 році прах поета було перепоховано на Личаківському цвинтарі.
1906 року за народні кошти на його могилі спорудили пам’ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле.