10 травня 2024 р. в Центрі української культури та документації Угорщини у співпраці з Громада -Товариство української культури в Угорщині відбулося відкриття виставки світлин «ЦВІТ КОСАЧІВ-ДРАГОМАНОВИХ». Це – авторський проєкт популярної волинської співачки, композиторки, режисерки, організаторки багатьох мистецьких проєктів Тетяна Ціхоцька, приурочений до 175-річчя від дня народження Олени Пічлки.
На експозиції було представлено 27 світлин, які ведуча проєкту доповнювала цікавими деталями, повязаними як і з самими фото, так і безпосередньо з родиною Косачів-Драгоманових, а саме з їх духовною атмосферою, їх світоглядом, ставленням до батьківщини, до її природи, мови, звичаїв.
Такі проєкти є надзвичайно цікавими та важливими, адже життя та творчий доробок цієї шляхетної української родини постав крізь призму епохи як особливий, надзвичайно дорогий спадок, як нагадування нам, сьогоднішнім українцям, про вічні цінності й необхідність боротьби за свою незалежність, за право бути нацією.
Почергово в програмі відкриття виставки лунали пісні на вірші Лесі Українки та Олени Пчілки, а також народні пісні, записані з голосу Лесі Українки, в обробці Аріадни Бартаї у виконанні Тетяни Ціхоцької. Акомпонували співачці піаністки Аріадна Бартаї та Наталія Герета.
Дуже символічною була присутність на заході пані Аріадни Бартаї, яка є праонукою Михайла Петровича Драгоманова, донькою Наталії Драгоманової-Бартаї, заслуженої членкині Товариства української культури в Угорщині та редколегії часопису «Громада».
Вечір пройшов у дружній, теплій, невимушеній атмосфері та завершився знайомством місцевої української громади з представниками українських діаспорних організацій Європи, які тими днями перебували у Будапешті на європейській конференції СФУЖО.
Для довідки: Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, мати Лесі Українки, відома нам за літературним псевдонімом Олена Пчілка, свідомо зберігала все українське, що отримала ще в дитинстві, коли жила у Гадячі Полтавської губернії в обіймах українсько-народної стихії.
Ольга Петрівна – чільна постать київської Старої Громади, письменниця, політична діячка, перша членкиня-кореспондентка Всеукраїнської академії наук. А ще – красуня, законодавиця мод (нинішньою популярністю вишиванок, знанням про розмаїття орнаментів і фасонів ми великою мірою завдячуємо якраз їй), королева балів і невтомна збирачка пісень, узорів, зразків ужиткової народної культури.
До згаданих характеристик можна додати ще багато: енергія й спрага самореалізації неймовірної жінки гідна хіба захопленого й шанобливого подиву. Аристократкою була і походженням, і стилем життя, і письменницькими творчими настановами.
Попереднє
Наступне