Про створення і діяльність дошкільної дитячої групи “Дзвіночок” розповідає вчителька Української Недільної школи Вікторія Бернат
– Вікторіє, як виникла ідея відкриття мовної групи при Державному самоврядуванні українців Угорщини?
– Ідея відкрити мовну дитячу групу виникла вже давно. Мені запропонували працювати з дітками дошкільного віку. Вчитель мав поєднувати навчання української мови та музики. Я довго вагалась, але любов до української мови та музичної культури були рушійною силою в цій справі. Так у 2013 році була створена дошкільна дитяча група “Дзвіночок”. Починала я працювати спочатку з п’ятирічними дітками, з часом їх ставало все більше і більше, а в кінці року вже налічувалося близько сорока дітей. Пам’ятаю, як всі дивувалися, яким чином мені вдалося зібрати так багато діток, але я цим ніколи не хизувалась, а просто раділа, що ми – велика родина.
– За мету ми ставили: привити любов до української мови, українських обрядів та свят, особливо тим діткам, які мало розмовляють українською або взагалі не розмовляють, тому у нас були і мовні, і музичні, і театральні заняття, і підготовка до свят, і багато іншого. Це було дуже важко, адже дітей потрібно було постійно заохочувати новими цікавими завданнями. Тому ми вирішили доповнити заняття навчанням сопілки, наразі маємо непогані успіхи. З часом так склалося, що до гри на сопілці почали долучатися і старші дітки, які дуже люблять грати, так у нас з’явився ансамбль сопілкарів “Дударик”.
– Чому саме музичний інструмент сопілка?
– Ідею запровадити сопілку завдячую своєму синочку Петрику. Ще у садочку Петрик займався на цьому інструменті. Згодом я придбала сопілку і ми грали вдвох, а з часом до нас приєднався і Аттіла, старший син, разом стало музикувати ще веселіше. Я почала вчитися далі, ходила до своїх колег по роботі, вдосконалювала себе. Так прийшла ідея вивчати сопілку і в Недільній школі. Маю надію, що наш ансамбль сопілкарів “Дударик” розростеться і буде мати великий успіх.
– В яких заходах ваша група брала участь?
– З 2013 року ми регулярно беремо активну участь у всіх заходах і святах, які організовує українська спільнота. Адже ми повинні привити нашим дітям українську культуру, традиції. Найцікавішими були виступ з авторською піснею, танець “Гопачок”, театральна вистава” Рукавичка”, різдвяні колядування тощо.
– Які педагогічні методи і прийоми ви використовуєте у своїй практиці?
– Я завжди шукала нові методи і шляхи викладання української мови: використовувала методичні посібники, які привозили для мене друзі з України, використовувала інтернет. Дуже корисним особисто для мене був Міжнародний форум «Україністика в Угорщині та поза її межами», який проходив в м. Ніредьгаза. Там ми презентували нашу Недільну школу та обмінювалися досвідом роботи в початковій школі.
Планую продовжувати працювати, удосконалювати методику викладання української мови, паралельно навчаючи діток грі на сопілці.
– Вікторіє, що ви побажаєте батькам? Діткам?
– Хочу подякувати батькам за довіру і за те, що знаходять час на недільну школу. Бажаю всім великих успіхів у навчанні та вихованні своїх діточок. Діткам бажаю рости здоровими, впевненими, мужніми та розумними всім нам на радість! Маю надію, що наші діти будуть вдячні нам, і коли будуть дорослими, то так само приводитимуть своїх синів та дочок навчати українській мові та музиці.
Про створення і діяльність дошкільної дитячої групи “Дзвіночок” розповідає вчителька Української Недільної школи Вікторія Бернат
